Поточний стан енергосистеми

Енергетичний сектор України зазнав серйозних випробувань Ппід час війни: понад 9 ГВт потужностей було зруйновано, а 18 ГВт, включно із Запорізькою АЕС, опинилися під окупацією. Дисбаланс попиту та пропозиції електроенергії, спричинений залежністю від атомної енергетики та залежних від погодних умов відновлюваних джерел, поставив країну в залежність від імпорту з ENTSO-E та відключень електроенергії для стабілізації споживання. Незважаючи на ці труднощі, Україна проводить найбільшу в своїй історії ремонтну кампанію та вводить в експлуатацію нові об’єкти, демонструючи свою рішучість відновити енергетичну стабільність в умовах конфлікту.

Зусилля з відновлення підкріплюються значними інвестиціями та міжнародним співробітництвом. З 2022 року було введено 662 МВт потужностей відновлюваної енергетики, а ДТЕК та USAID зробили внесок у розвиток інфраструктури у розмірі $300 млн та $475 млн відповідно. Угоди з Siemens Energy, Deutsche Bank та іншими глобальними партнерами, укладені під час URC-2024, а також фінансові зобов’язання міжнародних союзників на суму $1,3 млрд, підкреслюють важливу роль іноземних інвестицій у відновленні енергетичної системи України та забезпеченні довгострокової економічної стійкості.

Перспективи розвитку генерації електроенергії

У 2024 році енергосистема України продемонструвала неабияку стійкість, попринезважаючи на постійні російські атаки, які спричинили значні пошкодження інфраструктури та втрати потужностей. Атомна генерація стала основою системи, забезпечуючи 60% електроенергії в країні та забезпечуючи стабільність в умовах конфлікту. Водночас уряд просунув стратегію «зеленого відновлення», наголошуючи на сталості, доступності та розвитку розподіленої генерації для підвищення енергоефективності та зменшення вразливості.

Відновлювані джерела енергії (ВДЕ) лежать в основі енергетичного переходу України, яка планує збільшити потужність ВДЕ на 21,1 ГВт до 2030 року і досягти 27% внеску у валове енергоспоживання. Значний потенціал ВДЕ в Україні, що перевищує 750 ГВт, позиціонує її як ключового партнера в «зеленому» переході ЄС. Маючи можливість виробляти понад 2200 ТВт-год на рік —- що еквівалентно 80% споживання електроенергії в ЄС —- Україна готова стати великим експортером зеленої енергії та водню, сприяючи декарбонізації Європи та інтеграції її енергетичних ринків.

Україна впровадила значні реформи для стимулювання інвестицій в енергетику, включаючи корпоративні договори купівлі-продажу електроенергії (PPAs), та гарантії походження для відновлюваних джерел енергії, що відповідає стандартам ЄС. Удосконалення «зелених аукціонів», таких як контракти на різницю та спрощена участь, створили прозоре та конкурентне середовище, і вже запущено пілотні аукціони. 

Уряд сприяє розвитку розподіленої генерації за допомогою податкових стимулів, спрощених процедур будівництва та підключення, а також довгострокових контрактів на надання допоміжних послуг. Ці заходи підвищують стійкість енергосистеми, зменшують залежність від централізованої енергетики та залучають приватний сектор, як зазначено в Стратегії розвитку розподіленої генерації до 2035 року.

Ринкова інтеграція з ЄС відбувається завдяки гармонізації законодавства, поліпшенню ліквідності та посиленню нагляду для запобігання зловживанням на ринку. Паралельно з цими зусиллями Україна вирішує успадковані проблеми, включаючи заборгованість за «зеленим тарифом» та платіжну дисципліну, позиціонуючи себе як ключового партнера у «зеленому» переході Європи та привабливу країну для інвестицій в енергетику.

Програми фінансування від EFI та проєктні напрями

У рамках Фази 1 – Ukraine Investment Framework (UIF) українським компаніям доступне фінансування у розмірі €1,4 млрд через п’ять Eligible Financial Institutions (EFIs), серед яких ЄІБ, ЄБРР, МФК, KfW та BGK. Ці кошти спрямовуються переважно на проєкти в енергетичному секторі та надаються у формі гарантій, грантів для змішаного фінансування та технічної допомоги. Ці фінансові продукти, що реалізуються через українські банки, можуть поєднуватися з внутрішніми програмами, такими як ініціатива «5-7-9», пропонуючи більш сприятливі умови для компаній, які шукають фінансування. Проєкти з бюджетом понад 10 мільйонів доларів США також можуть отримати доступ до прямого фінансування від цих EFIs.

Енергетичний сектор є ключовим пріоритетом для всіх залучених EFIs, причому фінансування доступне як для ініціатив державного, так і приватного сектору. Використовуючи програми українських банків разом із підтримкою UIF, у найближчі роки можна залучити до €1,7 млрд фінансування. Хоча вимоги до позичальників збігаються з вимогами українських банків, вони також включають унікальні умови, що відкривають ширший доступ до прямого кредитування для сталого розвитку та зростання енергетичного сектору.

Програми фінансування від українських банків

У червні 2024 року за підтримки Національного банку України (НБУ) 20 провідних банків, які представляють понад 85% чистих активів сектору, підписали Меморандум про банківське кредитування проєктів з відновлення енергетичної інфраструктури. Ці програми фінансування охоплюють низку ініціатив, включаючи будівництво об’єктів відновлюваної енергетики, таких як сонячні, вітрові та біогазові електростанції, а також енергозберігаючі проєкти для мікро-, малих та середніх підприємств (ММСП). З червня по жовтень 2024 року банки отримали майже 3 000 заявок на загальну суму 66,2 млрд грн, з яких 11,7 млрд грн вже схвалено на проєкти з відновлення інфраструктури. 

Українські банки пропонують спеціальні програми фінансування для енергетичного сектору, які часто поєднуються з інструментами Ukraine Investment Framework (UIF) такими як гарантії та змішане фінансування, щоб забезпечити більш сприятливі умови. Програми орієнтовані на МСП, комерційні підприємства та об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, а загальні критерії прийнятності включають прибутковість, дотримання стандартів ESG та надійні фінансові показники. Ці ініціативи є ключовими для прискорення відновлення енергетичного сектору та сприяння сталому зростанню українського бізнесу.

Фінансування проєктів з боку DFIs

Розвиткові фінансові інституції (Development finance institutions,  (DFIs) відіграють важливу роль у підтримці економічного розвитку України, надаючи фінансування проєктам, що сприяють сталому розвитку та кліматичній стійкості. Ці установи, що фінансуються урядами, пенсійними фондами, суверенними фондами та міжнародними фінансовими організаціями, часто надають пріоритет ініціативам у сфері відновлюваної енергетики (ВДЕ) та енергоефективності (ЕЕ). Багато європейських DFIs мають право на доступ до програми UIF Європейської Комісії з бюджетом €9,3 млрд , що дозволяє їм реалізовувати ефективні проєкти в Україні та сприяти подальшому сталому відновленню країни.

Ukraine has secured significant financial support to sustain its economy, including a USD 15.6 billion IMF Extended Fund Facility and a €50 billion Ukraine Facility programme from the European Union, aimed at budget support and investment in priority sectors.

Concurrently, Ukraine is advancing reforms to enhance its business environment and align with EU standards, crucial for accessing full financial support. Key reforms include business deregulation and public procurement alignment with EU standards, with 60% of the planned 156 reforms expected to be implemented by 2024.

У період з серпня 2023 року по листопад 2024 року команда KSE у партнерстві з Міністерством економіки України підготувала 326 інвестиційних проєктів в енергетичному секторі із загальним бюджетом понад $65 млрд. Ці ініціативи охоплюють виробництво та розподіл електроенергії, причому найбільші інвестиції спрямовані на атомні електростанції (АЕС) – $20,3 млрд, вітрові електростанції (ВЕС) – $17,8 млрд та інфраструктуру передачі електроенергії – $13,1 млрд. Додаткові зусилля включають проєкти з пасивного захисту енергії та ініціативи з декарбонізації, що відображають прихильність України до сталого розвитку та кліматичних цілей.

Значна частка інвестиційного портфеля зосереджена у сфері відновлюваної енергетики: 42 проєкти на суму $4,4 млрд та два проєкти гідроакумулюючих електростанцій (ГАЕС) вартістю $2,8 млрд. Ці проєкти мають вирішальне значення для збалансування коливань відновлюваної енергетики, скорочення викидів парникових газів та підтримки «зеленого» переходу України. Посилюючи енергетичну незалежність та конкурентоспроможність, вони позиціонують Україну як експортера «зелених» енергоресурсів до ЄС та відповідають зростаючим вимогам глобальної кліматичної політики. 

У цьому розділі Посібника з енергетичних інвестицій ми також висвітлюємо дев’ять проєктів високого ступеня готовності в різних галузях енергетики, включаючи вітрову, сонячну, біометанову та розподілену газову генерацію. Разом ці ініціативи становлять $7,7 млрд інвестицій, з яких $6,4 млрд потребують зовнішнього фінансування. Ці проєкти втілюють бачення України щодо модернізованої, стійкої та сталої енергетичної системи.