Оцінюємо барʼєри та стимули, що впливають на обсяг іноземних інвестицій, в контексті діяльності експортно-кредитних агенцій в Україні.

Війна одночасно ускладнила залучення іноземного капіталу в Україну та зробила його критично необхідним для стійкості і відновлення. Тільки стабільний потік коштів інвесторів може послабити залежність держави від зовнішньої допомоги. При цьому до структурних перешкод, які існували ще до 2022 року, додались воєнні ризики, що зробило масштабні інвестиції в Україну невиправдано дорогими.

Найбільше впливають на ситуацію:

◼︎ Тривала війна – безумовно, основний стримуючий фактор. Особливо – в поєднанні з обмеженою пропозицію страхування воєнних та політичних ризиків;

◼︎ Складні нормативні акти, слабка судова система, занепокоєння щодо корупції та нерівномірне застосування законів. Зміни в податковій політиці, правилах валютних переказів та інвестицій додають невизначеності;

◼︎ Значна частина енергетичної, транспортної та промислової інфраструктури України була пошкоджена або зруйнована;

◼︎ Дефіцит кадрів у секторах, критично важливих для відновлення та зростання, посилений через міграцію та мобілізацію;

◼︎ Інвестиційні проєкти в більшості недостатньо цікаві для фінансових установ, мають обмежений доступ до довгострокового фінансування.

Україна не зможе повноцінно залучати приватний капітал до появи ефективних механізмів зниження даних ризиків та стабілізації безпекової ситуації. Не менш важливими є реформи, які зроблять умови для бізнесу прозорішими і більш прогнозованими. Потрібен комплексний підхід до поліпшення інвестиційного клімату, аби Україна стала привабливим і надійним напрямком в довгостроковій перспективі.

До того, експортно-кредитні агенції (ECAs) та політичне страхування ризиків можуть суттєво поліпшити ситуацію — підвищити привабливість українських інвестиційних проєктів для банків, знизити ризики втрат через війну та інші фактори. Проте ширша присутність ECAs в Україні також обмежена через ряд умов. Ключові серед них:

Високі страхові премії через віднесення України до найвищої категорії ризику за  рейтингом OECD;

Неповне покриття та численні виключення;

Жорсткі вимоги до позичальників;

Низька обізнаність бізнесу – багато українських експортерів та банків не знають, як подати заявку на гарантії ECAs чи застрахуватись від політичних ризиків – та обережність банків з іншого боку.

Зміни, які дозволять активніше залучити ECAs до співпраці з бізнесом:

Зниження вартості страхового покриття (через перегляд рейтингу або субсидії);

Розширення покриття та скасування надмірних обмежень;

Послаблення вимог до МСП;

Розширення інструментів змішаного фінансування;

Посилення координації ECAs на рівні ЄС;

Навчання місцевих фінансових установ та МСП.

Ці дії дозволять ширше залучити іноземний капітал до України, і прискорити темпи відновлення економіки. Детальніша оцінка та рекомендації доступні в аналітичній записці від KSE Institute “Бар’єри та стимули для прямих іноземних інвестицій в Україні з фокусом на інструменти експортно-кредитних агенцій”.

Дослідження проведено командою Центру розвитку фінансування та інвестицій KSE Institute в межах Програми економічного відновлення України, що реалізується за підтримки уряду Великої Британії.